Дата: 25.11.2021
Тема:Електроенергетика.
Виробництво та постачання електроенергії в Україні.
Мета: сформувати в учнів уявлення про
господарське значення електроенергетики, типи електростанції, фактори їх
розміщення, переваги та недоліки; визначити
структуру галузі, частку у виробництві електроенергії України кожної з
видів електростанцій розвивати вміння роботи з картою, статистичним матеріалом
та графіками, формувати критичне мислення, вміння висловлювати і аргументувати
свою думку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Електроенергетика та її значення.
Електроенергетика — це базова галузь промисловості, яка забезпечує виробництво,
транспортування й постачання електроенергії та тепла (у вигляді гарячої води
або пари). У промисловості електричну енергію застосовують для
приведення в дію різних механізмів і безпосередньо в технологічних процесах.
Електроенергія в побуті є основним чинником забезпечення комфортабельного життя
людей. Україна має
досить високий показник вироблення електроенергії на одного мешканця: ≈ 4000
кВт ∙ год. Енергетичне
господарство України належить до найстаріших у країні. Перша згадка про використання
енергії річок датується 1292 р. У Києві в 1890 р. почала працювати перша
електрична станція загального користування, що освітлювала міський театр і
Хрещатик. На початку ХХ ст. виробляли струм невеликі теплові електростанції.
Великі ТЕС і ГЕС почали ставати до ладу у 20—30 рр. та після війни.Загалом
рівень розвитку електроенергетики відображає рівень економічного розвитку
суспільства і можливості науково-технічного прогресу. Енергетика – галузь номер
один за обсягом сплачених податків до бюджету, її важливість для економіки
країни важко переоцінити.
Індустрія дає 8%
ВВП або 162 млрд гривень, 25% сплачених податків (133 млрд гривень - ЕП), у ній
задіяні 3% населення України, що становить 450 тисяч осіб.
2. Типи
електростанцій та їх розміщення.
За
використанням джерел енергії електростанції поділяються на чотири типи:
- теплові
електростанції (ТЕС) — працюють на твердому, рідкому і газоподібному паливі;
паливний або споживчий чинники;
виділяють ДРЕС (2/3 усіх теплових
електростанцій), місцеві – ТЕС та ТЕЦ.
Теплові електростанції (ТЕС) працюють на традиційних ви¬дах палива
(вугілля, газ, мазут, торф) і можуть бути двох видів: конденсаційні (коли
відпрацьована пара, пройшовши через турбіну, охолоджується, конденсується і
знову надходить до котла) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ), у яких відпрацьована
пара потім використовується для опалення. ТЕЦ будують звичайно у великих
містах, оскільки передача пари або гарячої води поки що мож¬лива на відстань не
більше 20 км. Для
визначення місця спорудження ТЕС підраховують витрати на перевезення палива і
на передачу електроенергії. Якщо витра¬ти на перевезення палива вищі, ніж на
передачу електроенергії, електростанцію вигідніше розташувати ближче до палива;
якщо дорожча передача енергії — ближче до споживача.
Робота з картою Найбільші теплові електростанції розміщені в районах видобування
сировини — вугілля, на шляху магістральних нафто- і газопроводів, менше вони
орієнтуються в розміщенні на споживача. На
Донбасі — Вуглегірська, Старобешівська, Курахівська, Слов’янська; в
Придніпров’ї — Придніпровська, Криворізька; в Харківській області — Зміївська;
в Київській — Трипільська; у Вінницькій — Ладижинська; в Івано-Франківській —
Бурш¬тинська; в Львівській — Добротвірська. (нанести на контурну карту
найбільші ТЕС);
-гідравлічні (ГЕС) — використовують
гідроресурси; чинник природних умов;
виробляють електроенергію, що в п'ять разів дешевша, ніж на ТЕС, а
кількість персоналу тут у 20 разів менша, ніж на АЕС. Коефіцієнт корисної дії
ГЕС становить понад 80 %. ГЕС дають 5–6 % електроенергії. Однак їхнє
розміщення повністю залежить від річкового стоку, створення водосховищ
спричиняє затоплення значних площ родючих земель, «цвітіння води та загибель риби,
а виробництво електроенергії має се¬зонний характер, знижуючись у зимовий
період.
Робота
з картою: Основу
галузі становить каскад гідроелектростанцій на Дніпрі: Київська, Канівська,
Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес біля Запоріжжя (найпотужніша серед
гідравлічних) та Каховська. Через рівнинний характер течії Дніпра та застаріле
обладнання вони недостатньо ефективні. На річці Дністер побудовано Дністровську
ГЕС. Різновидом
гідравлічних електростанцій є гідроакумулятивні електростанції (ГАЕС). В
Україні збудовано кілька ГАЕС: зокрема, Київську, Дністровську.
(нанести
на контурну карту найбільші ГЕС);
- атомні
(АЕС) — використовують як паливо збагачений уран або інші радіоактивні
елементи; споживчий чинник; Атомні
електростанції використовують незначну кількість палива (уранова руда), тому
орієнтовані винятково на споживачів. Оскільки вони є дуже
водомісткими, ураховується наявність водних джерел (на них припадає 50–55 % виробництва електроенергії країни).
Робота з картою: В Україні працює чотири АЕС — Рівненська (м.
Вараш, Рівненська обл.), Південноукраїнська (м. Южноукраїнськ, Миколаївська
обл.), Запорізька - 6 000 МВт, третя у світі та перша в Європі за потужністю
(м. Енергодар, Запорізька обл.), Хмельницька (м. Нетішин, Хмельницька обл.).
Атомні електростанції (АЕС) використовують уран, 1 кг якого виділяє
стільки ж тепла, скільки одержують від спалювання 2,5 тис. т вугілля. У Києві і Севастополі розташовані
дослідницькі реактори. Чорнобильську АЕС остаточно було зупинено в грудні 2000
року. Велику проблему являє собою процес поховання ядерних відходів. В Україні
діє шість підприємств комбінату «Радон» з переробки і збереження радіоактивних
відходів.
Будують АЕС там, де немає достатньої енергетичної бази або паливо
дороге, а потрібно багато електроенергії
(нанести
на контурну карту найбільші АЕС);
- альтернативні
види електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії (вітрові,
сонячні, геотермальні, припливні та відпливні тощо); чинник природних умов.
- альтернативні
види електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії (вітрові,
сонячні, геотермальні, припливні та відпливні тощо); чинник природних умов.
- ЛЕП Лінії електропередач (ЛЕП) забезпечують
транспортування й постачання електроенергії. Разом з електричними підстанціями
ЛЕП утворюють електричні мережі. Загальна протяжність ЛЕП в Україні становить
близько 800 тис. км.
На території країни функціонують районні енергосистеми, які утворюють єдину державну енергосистему (до неї входять усі великі електростанції). Потужна лінія електропередачі (ЛЕП) Донбас—Західна Україна—Альбер-тірша (Угорщина) поєднує її з енергосистемами Росії та країн Центральної Європи. Друга ЛЕП з'єднує Чорнобильську та
Хмельницьку АЕС, а потім проходить через
Львівську область до Польщі.
Електроенергію можна передавати по
високовольтних лініях електропередачі (ЛЕП) на будь-які відстані і забирати
необхідіну її кількість для потреб районів, через територію яких ЛЕП проходять.
Електростанції з’єднуються між собою ЛЕП і утво¬рюють енергосистеми. Це
забезпечує безперебійне і рівномірне забезпечення електроенергією значних за
розмірами районів, охоплених енергосистемою.
«Переваги та недоліки різних видів електростанцій»
|
Тип
електростанції |
Назва
найбільших з ЕС |
Переваги |
Недоліки |
|
ТЕС |
Вуглегірська, Запорізька, Криворізька, Луганська, Придніпровська, Бурштинська, Зміївська |
·
швидко будувати, ·
використовують усі види палива
|
·
дуже забруднюють повітря, ·
повільно уводяться в
експлуатацію |
|
АЕС |
Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька |
·
невелика кількість палива, ·
дешева енергія, ·
менше забруднюють навколишнє
середовище |
·
будівництво дороге, ·
проблеми розміщення відходів, ·
можливі катастрофічні наслідки
експлуатації |
|
ГЕС |
Дніпровська, Дністровська, Кременчуцька, Канівська, Київська |
·
дешева електроенергія, ·
екологічно чисті |
·
дороге будівництво, ·
водосхо-вища затоплюють родючі
землі, ·
сповіль-нюєть течія річок
(«цвітіння» води) |
|
Нетрадиційні:
ВЕС, СЕС |
Кіровоград СЕС Токмак Солар Енерджі Донузлавська ВЕС, Новоазовська ВЕС |
·
екологічно чисті, ·
використовують невичерпні
джерела енергії |
·
дороге будівництво, ·
потребу-ють певних умов |
3.
Паливно-енергетичний баланс.
Па́ливно-енергети́чний бала́нс — система
показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії
та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економіці,
співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи
виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний
період. Так, у 2016 році Україна імпортувала 19%
нафти
та газоконденсату (відсоток від використання - ЕП), 27% вугілля, 33% газу, 77% нафтопродуктів та всі 100% атомного палива.
Аналіз структури паливно-енергетичного балансу України
Найбільшими кінцевими споживачами енергії в Україні є
промисловість та побутовий сектор. До п'ятірки областей, які споживають найбільше електроенергії увійшли
Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська та місто Київ.
4. Проблеми та перспективи в українській
електроенергетиці
Україна входить до топ-30 країн ( на 2016
р.), які споживають найбільше енергії. При значних запасах ресурсів, у нашій
країні 4,8% енергії втрачається при її транспортуванні та розподіленні. Для
порівняння, у Польщі — 1,6%, Румунії – 3,3%, а у Литві – 1,2%.
Іншою проблемою є те, що Україна виробляє тільки дві третини
енергоносіїв, які споживає.
Наприклад в Європі Норвегія має найбільший
показник споживання електроенергії на особу, але це зумовлено не низькою
ефективністю, а іншою структурою споживання. А от обсяг споживання тепла на
особу в Норвегії — один з найнижчих.
Аналогічна ситуація і в Україні: обсяг споживання енергії за регіонами
не відображає рівня енергоефективності, оскільки не враховує віддачу від цього
споживання.
Проблеми в Україні є і з електромережами, які є дуже старими та
зношеними. 64% українських електромереж експлуатуються вже понад 40 років.
5.
Використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Залежно від сезону частка енергії, отримана в Україні від
відновлювальних джерел енергії (без ГЕС), становить у середньому 1,1 %.
Серед електростанцій, що використовують ВДЕ найбільшого розвитку,
набули вітрові (ВЕС) та сонячні (СЕС). Працює 98 СЕС загальною потужністю 819
МВт. Найбільші: Старокозача, Дунайська, Березанська, Новоолексіївська.
Потужність ВЕС становить 514 МВт. Найбільші ВЕС: Ботієвська, Очаківська, Навоазовська, Східницька
(Трускавецька).
ПІДСУМОК:
Перегляньте відео і запам'ятайте подану у ньому інформацію
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.
Прочитати параграф відповідно до теми
2. Виконати онлайн-тести за посиланням:
join.naurok.ua - код доступу 4262796
Дата:
24.11.2021
Тема:ВИДОБУВАННЯ
МЕТАЛІЧНИХ РУД В СВІТІ ТА УКРАЇНІ
Мета:
сформувати уявлення про
особливості видобутку руд чорних та кольорових металів; розширити знання про класифікацію металічних руд, основні закономірності розміщення родовищ;
визначити країнами, що є лідерами у
світі за покладами та видобутком рудної сировини та місце України серед них;
Вивчення
нового матеріалу
Величезне значення в житті
та розвитку людського суспільства мають метали та їхні сплави. Озирніться
навколо: всілякі предмети побуту та широкого вжитку виготовлені із металу. Для
будівництва суден, транспортних засобів, будівель використовують сотні
мільйонів тонн сталі та чавуну. Виробництво літаків та космічної техніки
неможливе без алюмінію, титану, міді та багатьох інших кольорових металів.
Важко знайти таку галузь промисловості, де б не застосовували метали.
Робота з картою
мінерально-сировинні ресурси( При чатанні даного матеріалу використовуйте
атлас,ст.12-13,14-15).
1. Що таке рудні ресурси та їх основні групи?
Руда - це мінерали та гірські породи, які
містять у своєму складі один або кількох металів. За призначенням рудні ресурси
поділяють на ті, що є сировиною для чорної металургії (залізна та
марганцева руда), кольорової (алюмінієва, мідна, титанова),
рідкісноземельні(церій, тулій, лютецій)
та благородні (золото, срібло,платина).
РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
⬇ ⬇ ⬇ ⬇
Чорні метали Кольорові метали Рідкісноземельні Благородні
залізна Легкі: алюміній церій, тулій, лютецій Золото,срібло, платина
марганцева руда титан, магній
хромові руди Важкі: мідь, цикн,
нікель, олово, свинець
Для того щоб щось із руди виготовити, її потрібно спершу добути. Існує 4 способи видобутку корисних копалин:
·
відкритий
·
підземний
·
комбінований
·
спеціальний.
Висновок: Усі корисні копалини – вичерпні.
2.Основні закономірності розміщення родовищ корисних копалин
Родовища металічних руд формувалися зазвичай як магматичні породи. Однак
упродовж тривалої геологічної історії вони зазнавали вивітрювання, переносилися
з місць свого формування водами річок, підземними водами, зсувними процесами,
зазнавали метаморфізму. Тому
родовища металічних руд можуть бути магматичного, осадового та метаморфічного
походження.
Магматичні та метаморфічні за походженням руди зустрічаються передусім у
горах зі слідами вулканічних процесів, а також кристалічних щитах, де близько
до поверхні залягають давні магматичні та метаморфізовані породи. Тому часто
вони простягаються вздовж меж великих літосферних плит. Так, на континентах,
місцях розвитку рифтових зон утворюються родовища марганцю, заліза та міді. У
зоні стикання материкових літосферних плит виникають поклади міді. Рудні відклади
осадового походження зазвичай концентруються в межах тектонічних западин та
крайових прогинів.
Руди чорних металів (залізні, марганцеві) у земній корі залягають пластами,
утворюючи великі за площею басейни. Скупчення рудних покладів, які являють собою
витягнутий на значну відстань ланцюг родовищ, називають рудними поясами. Здебільшого
вони розташовуються вздовж великих тектонічних розломів, які сприяють підняттю
з глибин Землі рудоносних розплавів і розчинів.
Утворення своєрідних рудних поясів більш характерне для кольорових металів.
Найбільші пояси залягання руд кольорових металів: Кордильєри—Анди, «вольфрамово-олов’яний
пояс» Азії, «мідний пояс» Африки
Висновок - Зустрічаються передусім у горах, а також у
кристалічних щитах. Тягнуться вздовж великих літосферних плит та у місцях розвитку рифтових зон.
3.Видобуток
металічних руд в Україні.
Робота з Картою
нанесення
на контурну карту України родовищ
корисних копалин.
За розвіданими запасами залізних
руд Україна
посідає четверте місце у світі та входить до десятки світових виробників та
продавців залізорудної сировини.
Залізні руди в
Україні видобувають у Криворізькому басейні, Кременчуцькому та Білозерському
залізорудних районах. Родовища Керченського басейну розроблялися до 1992 р.
Провідною залізорудною базою є Криворізький басейн (60 родовищ). Найбільше
видобувних підприємств зосереджено в Кривому Розі.
В Україні зосереджено 22 % світових запасів марганцевих
руд
(І
місце). їх видобуток ведуть у Придніпровському марганцеворудному басейні
(Дніпропетровська, Запорізька області).
Потужний потенціал титанових руд
(20 % світових запасів і видобутку титанової руди — ільменіту).
Видобувають в Іршанському (Житомирська область) та Малишівському
(Дніпропетровська область) родовищах.
Родовища уранових руд
зосереджені в Дніпропетровській і Кіровоградській областях (10
місце за запасами).
У Побузькому гірничорудному районі (середня течія Південного Бугу)
зосереджені родовища нікелевих, кобальтових, хромових, залізних руд, золота й
платини.
Завдання. Перегляньте відео
та за допомогою атласа ст. 14-15, позначте на контурній карті родовища корисних
копалин металічних руд у світі.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1.
Прочитати
параграф відповідно до теми
2.
Виконати
онлайн-тести за посиланням:
join.naurok.ua - код доступу 1030639
Немає коментарів:
Дописати коментар