7 клас

 

Дата: 25.11.2021

Тема.  Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Заповідники танаціональні парки Африки.

Мета:  поглибити й систематизувати знання про природні зони Афри­ки; формувати знання про основні природоохоронні території Африки, стихійні явища природи, екологічні проблеми Афри­ки; сприяти розумінню причин виникнення екологічних проб­лем материка та загострення стихійних явищ; вдосконалити практичні вміння працювати з картами атласу.

  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

Африканська природа різноманітна, багата та своєрідна. Всесвітньо відомі африканські національні парки, куди з'їжджаються туристи з багатьох країн подивитися на тварин у природному середовищі. Але ці природоохоронні території призначені не тільки для задоволення туристів, а й насамперед, для збереження та охорони унікальної природи материка, яка дуже постраждала через господарську діяльність людей. На жаль, негативні зміни в природному середовищі Африки відбуваються й в наші часи, що загострює екологічні проблеми та часто провокує виникнення стихійних явищ природи. На сьогоднішньому уроці ми з'ясуємо причини виникнення стихійних явищ та проблеми охорони навколишнього середовища материка.

1. Стихійні явища природи.

   До стихійних явищ природи відносять усі фізико-географічні явища, які завдають шкоди господарству, погіршують умови життя людей і можуть призвести до їх загибелі та значних матеріальних збитків.

Більша частина Африки перебуває в несприятливих для життя і господарської діяльності людей природних умовах. Посушливі області, піщані та кам'янисті простори, зони можливих катастрофічних посух, надмірно зволожені території займають майже 2/3 площі ма­терика.

Одне з найбільших стихійних лих — посухи. Особливо страждають від них території саван, що прилягають до Сахари. Так, наприклад, багаторічні посухи 1968—1974 і 1981—1982 рр. призвели до загибелі мільйонів голів великої рогатої худоби — головного багатства кочових народів Африки. Виснажлива посуха змінюється періодами дощів руйнівної сили. Заливні дощі здатні стати причиною сильних повеней, через які страждають посіви культурних рослин. Потоки стихії, що розбушувалася, просто змивають їх разом із верхніми шарами ґрунту, житлом, призводять до великих людських жертв. Най­більша кількість опадів, зареєстрована на території екваторіальної Африки, склала 350 мм за добу! (Для порівняння: в Україні в середньому випадає 550—650 мм опадів на рік!)

Багато лих приносять навали сарани, переносники сонної хвороби — муха цеце і річкової сліпоти — мушка ціціліум.

Проблемне питання ( міркування запишіть у зошит)

Чи можна стверджувати, що господарська діяльність людини найчастіше сприяє виникненню та поширенню стихійних лих? Яких саме?

 

 2. Екологічні проблеми.

Екологія — наука, що вивчає взаємини між організмами та середовищем їх існування. У XX ст. у зв'язку з інтенсивним забрудненням навколишнього середовища і посиленням впливу людини на природу екологія набула великого значення й швидко розвивається.

Екологічні проблеми виникають у зв'язку з утручанням людини в природні процеси. Вони призводять до порушення рівноваги природ­них комплексів.

Зміна природних комплексів материка почалася ще в епоху його колонізації європейцями. Вивезення коштовної деревини, вирубування лісів під оранку полів призвели до виникнення небезпеки зникнення лісів, збільшення площі саван, виснаження ґрунтів. Наслідком непра­вильного ведення сільського господарства (випалювання лісів, надмірного випасу худоби) протягом століть стало посилення процесів опустелювання. За останні п'ятдесят років площа Сахари збільшилася на  650 тис. км2 (для порівняння: площа України складає 603,7 тис. км2).

Велика кількість крупних тварин, особливо в саванах, привернула увагу любителів полювання. Одні з них прямували до Африки, підбу­рювані бажанням здобути рідкісний трофей, інші — заради наживи, оскільки торгівля слоновою кісткою або рогом носорога приносила надзвичайні прибутки. Як наслідок деякі види тварин були повністю знищені (блакитна антилопа, підвиди зебр), а інші перебувають на межі зникнення (носороги, слони, леви, жирафи тощо). Великих збитків природі Африки завдає видобування корисних  копалин. Бідність африканських держав не дозволяє їм виділяти необхідні кошти на охорону навколишнього середовища. Проблема підсилюється ще й тим, що розвинені держави розміщають на тери­торії Африки екологічно небезпечні виробництва, наприклад такі, як переробка радіоактивної сировини, виробництво мінеральних добрив тощо. 

 

3. Заповідники і національні парки Африки.

Для збереження унікальної природи Африки, захисту тварин від винищування в африканських країнах із 30-х рр. XX ст. стали розроб­лятися спеціальні програми з розв'язання екологічних проблем. Один із напрямків цих програм — створення заповідних територій, які служать і музеями, і лабораторіями живої природи.

   Які різновиди природоохоронних територій вам відомі?

Заповідник — ділянка території або акваторії, на якій зберігається в природному стані весь природний комплекс. Використовується для різнобічних комплексних наукових досліджень природи, збереження біологічної різноманітності.

Національні природні парки — природоохоронні, рекреаційні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, які створю­ються з метою збереження, поповнення та ефективного використання природних комплексів та об'єктів. Особливістю національних парків є те, що охорона природи в них поєднується з раціональною організацією відпочинку населення та туризму.

Завдання.(Атлас, ст.14)

На фізичній карті Африки знайдіть заповідники і національні пар­ки, запишіть їх у зошит і вкажіть, у яких природних зонах вони розташовані.

Заповідники та національні парки на материку займають великі площі, а їхня загальна кількість становить 392. Особливо багато її у Південній і Східній Африці, а деякі з них мають світову популяр­ність. Найбільший африканський національний парк — Цаво, пло­щею більш як 2 млн га — розташований у Кенії. Тут у природних умо­вах живуть слони, бегемоти, антилопи Бонго, буйволи, а головним об'єктом охорони є чорний носоріг, представників якого в Африці залишилося лише кілька сотень.

За кількістю видів і загальним числом тварин першим в Африці є заповідник Серенгеті на півночі Танзанії. У межах заповідника живе більш як 1,5 млн представників великих ссавців, головним чином копитних. Тут можна побачити близько 35 видів рівнинних тварин, включаючи «велику п'ятірку» — слонів, носорогів, левів, бегемотів і буйволів.

У Південній Африці, у басейні правих приток річки Лімпопо розта­шований один із найбільших заповідників Африки — Національний парк Крюгера, де поряд зі слонами, носорогами, жирафами, левами, зебрами охороняється 17 видів антилоп. У болотах по берегах річок живе багато крокодилів. Своєрідного колориту лісам надає видове різноманіття птахів, особливо папуг із їхнім барвистим, надзвичайне яскравим оперенням.

Вивченню екологічних проблем Африки та її природоохоронних територій присвятили своє життя вчені-натуралісти, письменники, серед яких Б. Гржимек, Л. Котлоу, Дж. Даррелл, Дж. Адамсон. Якби тварини вміли говорити, то напевно б сказали слова подяки знаме­нитому вченому і мандрівникові Б. Гржимеку, невтомна діяльність якого врятувала життя тисячам тварин і поклала початок утворен­ню нових національних парків Танзанії. Події того періоду професор Б. Гржимек описав у книзі «Серенгеті не повинен умерти» та інших.

Перегляньте відео та виконайте завдання "Географічній крос"(усно)

 


 

 

Географічний крос.

1)         В Африці часто трапляються такі стихійні лиха, як ... .

2)    Із метою збереження органічного світу Африки створено такі природоохоронні території: ... .

3)         Відомими національними парками є ... .

4)    У національних парках і заповідниках Африки охороняються такі види тварин, як ... .

5)    «Літаючою чумою» місцеві жителі Африки називають нава­лу ... .

ПІДСУМОК

Значні території Африки відчувають на собі вплив різноманітних стихійних явищ природи, найбільш масштабними з яких є періодично повторювані посухи.

Господарська діяльність на материку призвела до виникнення екологічних проблем — спустошення, збідніння органічного світу, поширення небезпечних хвороб. Поглиблюють екологічні проблеми примітивні методи господарювання, браконьєрство, економічна відсталість африканських країн.

Важливу роль у збереженні та відновленні унікальної природи материка відіграють природоохоронні території, кількість яких про­тягом останніх десятиліть збільшується.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Прочитати  відповідний параграф підручника.

2)    Виконайте завдання за посиланням:

join.naurok.ua - 6446583

 

 


 

Дата: 24.11.2021

Тема. Природні зони Африки, закономірності їх розміщення

Мета: поглибити знання про закономірності розташування природних компонентів на прикладі Африки, про взаємозв'язки природних компонентів у складі природних зон; сформувати вміння складати характеристику природних зон за типовим планом.

 

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ми ознайомились із розташуванням, рельєфом, кліматом і водами суходолу материка. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо з вами природні зони Африки.

        Африканське прислів'я говорить, що людина, яка прибула до Африки, навіть із розплющеними очима, однаково сліпа. Багата природа материка привертає увагу своєю незвичністю, казковою красою. Але при цьому вона дика, тому дуже сувора. Мандрівники часто потрапляють тут у халепу.

1.Природні комплекси Африки

Зони повторюються двічі, крім гілеї. Майже збігаються з кліматичними поясами. Близько 50% території посушливі. На сході є території з висотною поясністю, кількість поясів залежить від висоти і положення відносно екватора.

Ґрунтовий покрив має зональну закономірність, але порівняно з рослинним і тваринним світом, більш мозаїчний (долини річок, райони значно-го розчленування рельєфу). У пустелях значні ділянки з відсутністю ґрунтів. За виключенням ґрунтів, саван та азональних алювіальних ґрунтів ґрунтовий покрив вирізняється малою родючістю.

·        Вологі екваторіальні ліси (гілеї)

Особливості: значна щільність рослинного покриву, багатошаровість (залежно від тіньовитривалості), близько 1000 видів дерев, відсутність сезонів, ґрунти червоно-жовті фералітні, бідні на гумус (промивний ре-жим, швидке поглинання перегною рослинами), тварини переважно на деревах, наземні тварини невеликих розмірів, постійне затемнення.

·        Перемінно-вологі ліси

Особливості: вузькою смугою на межі із саваною, більш розріджений покрив, з'являється сезон без дощів, ґрунти червоні, проникають тварини саван.

·        Савани й рідколісся

Особливості: 40% території (найбільший % на Землі), ґрунти й рослини чітко збіднюються в напрямку пустель (від трьохметрових трав з дібровами дерев, які ростуть подекуди, до жорстких трав, колючих чагарни-ків, рослин із м'ясистими частинами), різка зміна вигляду за сезонами, велике скупчення травоїдних тварин, хижаків, які на них полюють, пта-хів, комах.

·        Напівпустелі та пустелі

Особливості: незначна кількість опадів обумовлює бідну чагарникову рослинність, таку, що накопичує вологу (виключення оазиси), тварини пристосовані до швидкого пересування, велика амплітуда добових температур сприяє розвитку норних тварин, зона насувається на савани (Сахель).

·        Жорстколисті вічнозелені ліси й чагарники

Особливості: опади взимку, тому рослини пристосовані до зменшення випаровування, майже повністю змінені антропогенними ландшафтами.

·        Висотна поясність

Кіліманджаро: вологі тропічні ліси (до 1200 м), саванні комплекси (до 2000 м), гірські ліси (до 3000 м), гірські луки (до 4800 м), сніги й льодо-вики.

  2. Закономірності розміщення природних зон.

Природні зони Африки повторюються на півночі і на півдні?

-       Чим це можна пояснити?

Із-за того, що екватор пересікає  Африку посередині,  природні зони південної частини є віддзеркаленням природних зон північної частини. Отже можна зробити висновок, що на розміщення природних зон впливає географічне положення.

А що ж впливає на їх формування? Логічно передбачити, що якщо змінюється природна зона, то буде змінюватись і грунтово- рослинний покрив і тваринний світ, отже кожна природна зона має свій набір грунтів, рослин і тварин. Повернемося до нашого причинно - наслідкового ланцюжка і пригадаємо, що саме впливає на їх формування.

- Якого висновку ми можемо дійти?

Отже при формуванні природних зон визначальним чинником є клімат. Проте, хоча природні зони і повторюються, кожна з них має свої особливості.

-      Уважно розгляньте карту і скажіть, в якій частині Африки зона пустель і напівпустель займає більші площі? ( В північній ).

-      Як ви це можете пояснити, виходячи з тих знань, що ви вже маєте?

Звісно, на формування природних зон впливають і океанічні течії.

Розглянемо такий приклад: на заході Південної Африки сформувалася зона пустель і напівпустель - пустеля Наміб (Знайдіть її на карті). В той же час на сході Південної Африки розміщується зона саван.

- Чи існує зв’язок між формуванням цих природних зон та характером океанічних течій?

Складемо логічний ланцюжок:


  Холодна Бенгельська течія→  низхідні рухи повітря⟶мала кількість опадів, сухість→формування зони пустель

І навпаки

Тепла мозамбікська течія ⟶висхідні рухи повітря→більша кількість опадів⟶формування зони саван

Перегляньте відео та дайте відповідь на проблемне питання. Спрогнозуйте, що відбудеться з пустелею Наміб, якщо температура води Бенгельської течії різко підвищиться?( Свої міркування запишіть у зошит)



Висновок

Зона саван і рідколісь - 40 % території Африки.

Савани - це степи з високим трав'янистим покривом і поодинокими деревами чагарниками. Чітко виражений сухий і вологий сезони.

Розгляньте ілюстрації “Вологий сезон в савані” та “Савана під час сухого сезону”.


                                            Сезони

                    ↙                                               

сухий                                               вологий

Близько 3-4 місяців                                     опади

трава вигорає                                  трави ростуть до висоти 2-3 мдерева скидають листя                    дерева розквітають і     вкриваються                   

                                                                                      листям


Африканські савани – неозорі рівнини, де панують трави, серед яких ростуть окремо або групами дерева і чагарники. Вони займають 40 % площі материка і широким поясом огинають вологі екваторіальні ліси. Савани лежать у субекваторіальному кліматичному поясі Північної півкулі та субекваторіальному і тропічному поясах Південної півкулі. Тому їх клімат постійно жаркий, але перемінно-вологий: чітко розрізняються вологий і сухий сезони.

 

     На відміну від задушливого вологого екваторіального лісу, савана вражає відкритим простором та свіжим прозорим повітрям. У вологий сезон дощі заливають висохлу землю. Болота переповнюються водою, а низини перетворюються на озера. Земля вкривається розкішною зеленню і савана перетворюється на море високих соковитих трав. У сухий сезон сонце нещадно випалює трави, а дерева завбачливо скидають листя. Тоді савана стає жовто-бурою. Залежно від тривалості сезону дощів і кількості опадів розрізняють вологі та сухі савани.

 

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.     Прочитайте параграф відповідно до теми

2.     Виконайте завдання у формі тестів за посиланням:

join.naurok.ua - код доступу 7866364

 

 

  


        

Немає коментарів:

Дописати коментар